Особливості італійського костюма доби Відродження

Як завжди, слава, що прийшла звідкись здалеку, обростає легендою. Цікавим здається все, що пов’язане з життям двору Медічі, і особливо побут цього двору та костюм, що там склався. Адже стати схожим на флорентійця з оточення Медічі було найлегше за допомогою костюма. Тому у феодально-аристократичному середовищі багатьох європейських країн насамперед народжується наслідування італійського костюма, що інколи перетворюється на карикатуру.

Попри загальну типову схожість костюма, що склалася в добу середньовіччя, в італійському одязі доби Відродження існувала низка особливостей, характерних саме для цієї країни. В італійському костюмі XIV століття проступають риси одягу античності.

Вони насамперед позначалися в м’якій пластичності одягу, його простоті, у любові до вільно спадаючих складок і легких драпіровок. Ці риси надавали зовнішньому вигляду італійців того особливого благородства простоти, яке набуло в них національного забарвлення. Навряд чи вплив сусідніх країн був таким великим, як вважають деякі історики костюма (наприклад, Франсуа Буше). Тим більше, що характерні особливості жіночого костюма пізньої готики — високі головні убори, готичний вигин тіла, асиметричні драпіровки тощо — в Італії не були поширені. Тоді як простота й м’яка плавність костюма XIV століття відіграли велику роль у становленні його нових форм у XV столітті.