Чоловічий французький костюм XV-XVI століття

На початку століття ще побутували прості форми чоловічого французького костюма, що склалися наприкінці XV століття. Але у 20-х роках утворюється мальовничий стиль великих об’ємів, ніби виліплених із важких тканин, із характерним розмаїттям складок і фактур, що відрізняв одяг Відродження (першої половини XVI століття).

У XVI столітті зберігаються назви багатьох частин чоловічого французького одягу, що побутували в попередньому столітті, але змінюється їхнє призначення в загальному ансамблі костюма. Так, пурпуен перетворюється на верхній одяг. У 20—30-х роках його ще роблять без рукавів (рукави з іншої тканини пришивали до дублета), а в 40—50-х, особливо в 60-х, дедалі частіше трапляються пурпуени з рукавами з однієї матерії. У 10—30-х роках французький пурпуен роблять за італійським зразком із глибоким вирізом, з-під якого видно комір сорочки з тонкого полотна, завершений вузьким рюшем.

Характерною особливістю французького одягу 10—40-х років є оздоблення його поверхні вузькими розрізами. Ці розрізи на пурпуені скріплюють невеликими розетками з коштовним камінням. Таким чином, створюється нова мальовнича фактура костюма, що дозволяла складати всілякі барвисті поєднання. Уперше цей прийом виник у Німеччині, звідки був запозичений Францією та іншими країнами.

У костюмі французького феодала XVI століття ще зберігається зв’язок із військовим убранням. Так, від лицарських обладунків запозичують довгу, закладену великими складками знімну баску для пурпуена, подібну до спідниці до колін. Знімна баска давала можливість урізноманітнювати кольорові поєднання костюма. В особливо урочистих випадках поверх пурпуена надягали широкий, вільний, але не довгий одяг без рукавів, що називався “се”, або з рукавами “шамарр”. Довгі шосси із сукна тепер замінюють двома видами одягу — “о-де-шосс”, тобто верхніми шоссами, які дуже скоро перетворилися на широкі короткі штани, зібрані внизу на шнур, і “ба-де-шосс” — тобто довгі панчохи. Іноді створювали комбінацію з трьох предметів: о-де-шосс, що покривають стегна, з-під них — вузькі штани до колін ба-де-шосс і панчохи трохи вище колін. Такий поділ особливо часто траплявся тоді, коли з’явилися трикотажні панчохи, тобто в другій половині XVI століття. Спочатку панчохи привозили з Англії, а потім, починаючи з 1589 року, їх стали виробляти і у Франції. Незважаючи на ворожі відносини між Іспанією та Францією протягом кількох десятиліть (1521—1559 роки), французи не уникли впливу іспанських мод. Прийнято вважати, що іспанський вплив позначився на зникненні декольте в чоловічому костюмі, на появі високого стоячого коміра в круглих підбитих ватою або кінським волосом о-де-шосс і каркаса в пурпуені. Однак в Іспанії не носили таких роздутих о-де-шосс, і каркас французького пурпуена мав незрівнянно вигадливішу форму у 80-х роках.