Англійський жіночий костюм XV-XVI століть

Вплив Фландрії та Франції був помітний в англійському жіночому костюмі кінця XV століття. Однак англійки зуміли надати йому рис своєрідності, що відіграли певну роль у становленні їхнього зовнішнього вигляду у 20-40-х роках XVI століття.

Передусім ліф котт і сукні тепер тримається на жорсткому корсеті зі шкіри, який надягають поверх сорочки. Сорочку для урочистого вбрання шиють із відкритим коміром, бо скромний комір сукні тепер найчастіше замінюють вирізом каре.

Рукави сукні-гауна фактично складаються з двох частин: власне рукава (до ліктя) та величезні лійкоподібні манжети, підбиті парчею або золотою сіткою. Їх з’єднували з рукавом шнурівкою, щоб мати змогу змінювати. Нижню частину таких манжет, підкладену під вишивкою проклеєним полотном, відгинали догори, і вона була найошатнішою деталлю жіночого костюма. Гаун англійських леді існував у двох варіантах: із круглою спідницею та з розпашною. Поли розпашної спідниці були скошені й утворювали спереду виріз у формі видовженого трикутника, що дозволяло бачити спідницю котт. Таким чином зберігалася система англійського жіночого костюма, що склалася в епоху пізнього середньовіччя й обов’язково складалася з трьох або чотирьох одеж, які надягали одночасно. Але в епоху Відродження усе значно спрощується.

Якщо ліф котт не видно крізь шнурівку або розріз сукні, то його робили з грубого полотна, рукави в тій частині, де вони були видні, — з дорогої тканини; при круглій спідниці котт лише внизу обшивали смугою подібної матерії, а при розпашній — уже повністю робили з тієї самої тканини, що й рукави котт. Такі комбінації виникли з двох причин: з міркувань ощадливості (кожен шматочок привізної тканини коштував дорого) та з бажання зробити фігуру стрункішою, а отже, і красивішою. Гаун і котт завжди робили з різних тканин. Якщо гаун був з одноколірної матерії, то котт — з тканини з малюнком. При цьому найчастіше прагнули створити тональну єдність гауна та котт, звісно, існували й контрастні поєднання.

Від пояса з металевих та карбованих різьблених пластинок із кольоровими каменями спереду спускався один кінець, завершений великою підвіскою ювелірної роботи. Як і в інших європейських країнах, в Англії цей кінець імітував чотки, які жінки в епоху середньовіччя носили на поясі. Намиста, кольє та інші коштовності прикрашали шию та корсаж англійської жіночої сукні.