Жіночий одяг ізраїльтян

Жіночий одяг ізраїльтян відрізнявся від чоловічого здебільшого великою кількістю вишивки та прикрас. Ось епізод із книги Юдити, де вдова прибирається, знявши свій удовиний одяг:

«Тут зняла вона веретище, яке вдягала, зняла й одежі вдівства свого, обмила тіло водою й намастила коштовним миром, причесала волосся й наділа на голову пов’язку, вдяглася в одежі веселощів своїх, у які вона прибиралася за днів чоловіка свого Манассії, взула ноги свої в сандалі та поклала на себе ланцюжки, зап’ястя, персні, сережки й усі прикраси, і розцяцькувала себе». (Юдита, 10: 3-4)

Ізраїльтяни не були настільки вправні в ювелірній справі, як, наприклад, єгиптяни, однак прикраси в Ізраїлі відомі з найдавніших часів – намиста, кулони, ручні та ножні браслети, сережки, персні та каблучки. Їх робили зі срібла та золота, оздоблюючи відшліфованими коштовними й напівкоштовними каменями. Зі слонової кістки робили гребені, брошки, вази, скриньки для зберігання косметики.

Ювеліри виготовляли й особисті нагрудні печатки, важливі при укладанні угод і договорів. Навіть у бідняків були власні печатки з теракоти, а в багатих ізраїльтян – з яшми, сердоліку, агату. Коли Мойсей виводить ізраїльтян з Єгипту, то вони беруть із собою свій найкращий одяг і прикраси. Біля гори Синай, поки Мойсей розмовляє з Господом, ізраїльтяни, зібравши всі свої вушні сережки, розплавили їх і відлили золотого тельця. Однак, розкаявшись у своїй невірності Господу, «приходили чоловіки з жінками, і всі, за прихильністю серця, приносили персні, сережки, каблучки та привіски, усілякі золоті речі, кожен, хто тільки хотів приносити золото Господу». Зібраним золотом і коштовностями ізраїльські майстри прикрасили скинію.

Жінки Ізраїлю мали обов’язково покривати голову. Головна хустка, яку вони носили, багато в чому нагадувала чоловічу, але була набагато більшого розміру. Поверх усього одягу нерідко вони надягали велике, що приховувало всю фігуру, покривало або плащ, який також нагадував грецький гіматій – драпірувальний і великий, у який можна було загорнутися повністю, краєм його покривали голову, на кшталт хустки, за бажання, драпіруючись, краєм плаща можна було прикрити й обличчя.

Більшість ізраїльтян вели життя просте, і одягу в них було небагато. Його прали милом, зробленим з оливкової олії, та полоскали у швидких потоках. З ізраїльським одягом пов’язано чимало різних звичаїв і традицій – так, Давид та Йонатан на знак дружби міняються одягом – цей акт робив їх братами в очах усіх. Якщо хтось роздирав на собі одяг – це було знаком його істинної та глибокої скорботи.