Одяг середньовічної Європи Готичного періоду (XIII

XII століття знаменує подальший розвиток феодалізму в Європі. Інтенсивніша класова боротьба призводить до класової диференціації і в костюмі. Помітнішим стає розшарування вже в середовищі самих феодалів, що відображається і в костюмах знаті.

Диференціація намічається в цей час і в середовищі бюргерів. XII століття — століття бурхливого розвитку міст, пов’язаного з розвитком торгівлі та ремесел. На перехрестях торгових доріг зводяться оточені зубчастими стінами нові міста, будуються ратуші, собори, житлові будинки. В архітектурі виникає готичний стиль, тісно пов’язаний із розвитком міського будівництва. Що склався спочатку як стиль церковних споруд, він проникає й у цивільну архітектуру, впливає на будівництво житлових будинків, ратуш тощо.

У XIII столітті видаються перші закони за і проти розкоші, а також закони про ранги в одязі, що приписують суворі обмеження у виборі тканин і форми одягу для різних класів суспільства. Саме в XIII ст. були закладені основи крою, що особливо вплинули на зміну форми жіночого костюма. Уміння кроїти тканини звільнило фасон одягу від ширини ткацького верстата; крій, що вимагав певних професійних навичок, спричинив за собою подальший розвиток кравецького мистецтва. Кравці об’єднуються в професійні цехи, які виготовляють одяг в основному на замовлення знаті.

У цей період удосконалюється сама техніка шиття. Так, в одязі  середньовічної Європи Готичного періоду XIII століття вперше з’являються вшивні рукави. Спочатку рукави пришивали тимчасово, на день, а ввечері відпорювали, оскільки одяг був дуже вузьким, і зняти його інакше було неможливо. Іноді рукави прив’язували шнурками й лише пізніше, коли винайшли застібку, стали вшивати постійно.

У XIV ст. з’являється розстібний одяг (тобто одяг, розрізний спереду згори донизу), а також коміри. Класові відмінності в костюмах стають дедалі різноманітнішими: відмінності в костюмах самих феодалів і між одягом городян, феодалів і селян. Закони передбачають класові обмеження в одязі бюргерів, які, на відміну від дворян, не мали права носити шовковий одяг, довгі шлейфи тощо. Костюми Європи  за своїми формами стають різноманітнішими. У XIV столітті в чоловічому костюмі з’являється два модні напрями: мода “коротких” і мода “довгих” убрань. Одні носять довгий і вільний одяг, інші (найчастіше молодь) — вузький і короткий. Видовжені готичні пропорції стають характерною рисою силуету одягу XIII і XIV ст. Особливо помітним буде вплив готики на костюми XV століття. Наймоднішою тканиною вважався оксамит, що з’явився в цей час. Тканини багато орнаментувалися, улюбленим був рослинний орнамент. В одязі переважали яскраві кольори, поєднання яких справляло враження надзвичайної декоративності.