Чоловічий одяг ізраїльтян

Чоловічий одяг ізраїльтян, звісно, у бідних юдеїв відрізнявся від того, що носили багаті. «Якщо візьмеш у заставу одяг ближнього твого, до заходу сонця поверни його, – говориться в Книзі Виходу, – Бо він є єдиним покровом у нього; вбрання тіла його: у чому він спатиме?» У бідного селянина й справді могла бути одна-єдина підперезана туніка з овечої або козячої вовни. Пояс у цьому випадку має дуже велике, навіть символічне значення. Він міг бути тканий або шкіряний, міг являти собою довгий шматок матерії, складений у кілька разів, так, що в закладеній складці, наче в кишені, можна було носити монети та дрібні речі. У Євангелії від Матвія Христос говорить учням: «Не беріть із собою ні золота, ні срібла, ні міді в пояси свої, ні торби на дорогу, ні двох одеж, ні взуття, ні палиці» (10.9). У поясі могли носити кинджал або чорнильницю та перо, або гребінь, щоб розчісувати бороду. Вислів «підперезати стегна» означав бути готовим вирушити в дорогу, діяти; так само, як у нас «засукати рукави». Під час роботи й справді часто поли довгої туніки підгортали під пояс.

Спіднім чоловічим одягом ізраїльтян слугувала настегнова пов’язка, під час важкої фізичної роботи часто селянин або будівельник залишався в одній лише настегновій пов’язці. Зверху вдягали туніку з вовни або льону; крій її був дуже простий – довгий шматок матерії складали вдвоє та зшивали по краях, залишивши два отвори для рук і прорізавши один для голови. Чоловіча туніка доходила до середини литок, жіноча довша – до кісточок і нерідко робилася з вишитою кокеткою, причому в кожному селі були свої традиційні візерунки вишивок.

Туніки фарбували в червоний, синій, білий, жовтий, чорний кольори, нерідко їх ткали в смужку. Чоловіки стягували туніку поясом. Традиційним ізраїльським одягом, що вдягався поверх туніки, був ефод – верхня сорочка з двох полотнищ, по кутах якої могли бути випущені семи- або восьминиткові китиці. Фарисеї, бажаючи підкреслити свою релігійність і прихильність до традицій, робили ці китиці вдвічі довшими, ніж зазвичай. По краю ефод нерідко оздоблювався синіми смугами. Ефод підперезували двічі – довгим тканим поясом, на кшталт шарфа.

Багаті ізраїльтяни іноді поверх туніки носили легкий халат до колін. Після вавилонського полону як верхній одяг носять також розхресний кафтан до колін, із короткими рукавами, згодом у багатих ізраїльтян входить у моду звичай носити кілька тунік – одна поверх одної. У холодну погоду бідняки, пастухи й ремісники, мандрівники – усі, хто цього потребував, носили плащ – довгий, теплий, вовняний, що складався з двох шматків тканини, зшитих на плечах і по боках, де були залишені прорізи для рук. Носили також драпувальний плащ, що нагадував грецький гіматій. Часто такий плащ слугував бідній людині й одягом, і підстилкою, і ковдрою під час сну.

Найбідніші люди вдягалися у шкури тварин; так, кинувши виклик суспільству багатих юдеїв, що вбиралися в дорогий одяг, вдягалися пророк Ілля та Іоанн Хреститель. Головний плат – убрус, те, що в наші дні дістало назву «арафатка», як уже було сказано, оберігав голову від найрізноманітніших «примх» ізраїльської погоди. Убрус міг бути строкатим, смугастим або однотонним, часто білим, і являв собою квадратний шматок матерії, зшитий по діагоналі. Його вдягали, приклавши складкою до чола, та обв’язували вовняним шнуром або шкіряним ремінцем, чи вузьким шматком звитої тканини. Під час молитви юдеї вдягали маленькі шапочки, покриваючи зверху голову талітом – вовняним покривалом.

Юдейський цар носив такий самий одяг, але з дорожчої тканини й з багатим оздобленням, і довгу пурпурову мантію. Голову ізраїльського царя вінчала корона з трьома зубцями, його скіпетр закінчувався золотою квіткою.

Багато описів ізраїльського одягу можна знайти у священних писаннях.

Одяг первосвященика докладно описаний у книзі Виходу:
«Ось одяг, який вони мають зробити: нагрудник, ефод, верхня риза, хітон витканий, кидар (головна прикраса) і пояс. (…) Нехай вони візьмуть золота, блакитної, і пурпурової, і червленої вовни та вісону, і зроблять ефод із золота, з блакитної, пурпурової та червленої вовни і з крученого вісону, майстерною роботою. На обох же кінцях його мають бути два з’єднувальні нарамники, щоб він був з’єднаний. І пояс ефода, що поверх нього, має бути однакової з ним роботи, із чистого золота, з блакитної, пурпурової та червленої вовни і з крученого вісону. І візьми два камені онікса та вирізьби на них імена синів Ізраїлевих; шість імен їхніх на одному камені та шість імен решти на другому камені за порядком народження їх. Через різьбяра на камені, який вирізьблює печатки, вирізьби на двох каменях імена синів Ізраїлевих, і встав їх у золоті гнізда. І покладуть два ці камені на нарамники ефода; це камені на пам’ять синам Ізраїлевим: і носитиме Аарон імена їхні перед Господом на обох раменах своїх для пам’яті. І зроби гнізда із чистого золота; і зроби два ланцюжки із чистого золота, витими зроби їх роботою плетеною, і прикріпи виті ланцюжки до гнізд (на нарамниках їхніх спереду).

Зроби нагрудник судний майстерною роботою; зроби його такою самою роботою, як ефод. (…) Він має бути чотирикутний, подвійний, у п’ядь завдовжки та в п’ядь завширшки. І встав у нього оправлені камені в чотири ряди. Ряд: рубін, топаз, смарагд, – це один ряд. Другий ряд: карбункул, сапфір та алмаз. Третій ряд: яхонт, агат і аметист. Четвертий ряд: хризоліт, онікс, яспис. (…) Цих каменів має бути дванадцять за числом дванадцяти імен синів Ізраїлевих. (…) До нагрудника зроби два ланцюжки виті плетеною роботою з чистого золота, і зроби до нагрудника два кільця із золота, і прикріпи два золотих кільця до двох кінців нагрудника. І встав два плетені ланцюжки із золота в обидва кільця (…) а два кінці двох ланцюжків прикріпи до двох гнізд, і прикріпи до нарамників ефода з лицьового боку його.
(…) І зроби верхню ризу до ефода, усю блакитного кольору. Посеред неї має бути отвір для голови; біля отвору її навколо має бути обшивка ткана, подібно як у отвору броні, щоб не роздиралося. По подолу її зроби яблука з ниток блакитного, яхонтового, пурпурового та червленого кольору і з крученого вісону навколо по подолу її; і дзвіночки золоті між ними довкола. Золотий дзвіночок і яблуко, золотий дзвіночок і яблуко, по подолу верхньої ризи довкола. (…) І зроби поліровану дощечку із чистого золота, і вирізьби на ній, як вирізьблюють на печатці: «Святиня Господня». І прикріпи її шнуром блакитного кольору до кидара, так, щоб вона була на передньому боці кидара. І буде вона на чолі Аароновім (…) І зроби хітон з вісону та кидар з вісону, і зроби пояс візерунчастої роботи (…) і зроби їм спідній одяг лляний, для прикриття тілесної наготи від стегон до гомілок». ( Вихід, 28:1-40)