Словник одягу
Словник одягу - а -
АБРИГО — abrigo (ісп.) — верхній чоловічий одяг з вузьким ліфом і довгими вузькими рукавами. Від талії донизу абриго розширене й має на спинці розріз. XV століття.
АЛЬБА — alba (лат.) — верхній широкий білий одяг, різновид туніки з рукавами — частина вбрання католицького єпископа.
AMАНДИЛЛО — amandillo (італ.) — головний убір складної форми, що складається з чепця на м’якому каркасі та вузького покривала, відігнутого спереду на потилицю та спину. У XVI столітті існував у…
АНАКСАРИДЕС — anaxarydes (грец.) — грецька назва довгих перських чоловічих штанів із цупкої тканини, шкіри або хутра (хутром усередину). Одяг I тис. до н. е.
АППА-СТОКС — upper-stocks (англ.) — верхня частина англійських чоловічих штанів в епоху Відродження. Відповідала французьким…
АРСЕЛЕ — arcelet (фр.) — металевий каркас ювелірної роботи у формі серця, що закривав край валика, на який начісували волосся. Одяг XVI століття.
АТЕВ — ateve (єгип., грец.) — подвійна корона фараона, що склалася після об’єднання Верхнього та Нижнього Єгипту (IV тис. до н. е.). Корона цариці в епоху Нового…
АТТІФЕ — attifet (фр.) — каркас, схожий за формою з арселе. На нього натягувалася тканина вуалі, що спускалася на спину. Аттіфе з чорною…
АТУР — atour (фр.) — валик різної форми, що слугував прикрасою або каркасом для жіночого головного убору в епоху середньовіччя. Одяг XIV —…
АТУР-А-БАНЬЄР — atour-a-bagniere (фр.) — жіночий головний убір епохи пізнього середньовіччя, що складався з високої циліндричної…
АФІШ — affiche (фр.) — велика кругла брошка, якою застібали довгий вертикальний розріз на сюрко.