Французький чоловічий одяг XV століття

Починаючи з 40-х років помітно зменшується загальний обсяг французького чоловічого костюма. Облягаючий фігуру пурпуен зі стоячим високим коміром, по краю якого випускали вузький рюш, і не надто короткою баскою поєднується з короткими, вкритими вишитими смугами о-де-шосс. Шамарр роблять з невеликими рукавами кулястої форми та оздоблюють їх поздовжніми розрізами. Невеликий берет, оздоблений страусовим пером і пряжкою, має маленькі відігнуті криси.

Нарешті, у 50-х роках з’являється короткий плащ з відкладним коміром або зовсім без коміра. Довгий одяг, який на початку століття був і урочистим вбранням королів, носять тільки літні городяни. Він також виконує функції форми в посадових осіб або жалобного вбрання. Широкий вільний «казак» продовжують носити як верхній одяг для вулиці.

У цей час уряд видає низку едиктів проти розкошів, що обмежують не лише вартість костюмів, але навіть колір одягу. Так, наприклад, право носити костюм яскраво-червоного кольору (крамуазі) мали лише принци та принцеси крові. Придворним дамам дозволялося робити одяг з оксамиту всіх кольорів, окрім крамуазі. І гама кольорів одягу Франції поступово тьмяніє, ніби в передчутті жалоби Варфоломіївської ночі (1572 рік).

60-ті роки — час посилення внутрішніх чвар у Франції, що набули форми релігійної боротьби, яка перейшла в релігійні війни (1562—1588 роки). Поділ французів на два ворожі табори позначився на багатьох сторонах життя, і зокрема на костюмі. Виникло й зовнішнє протиставлення між католиками та гугенотами. Пишний двір, створений Франциском I, продовжував підтримуватися і його наступниками. Коштовне каміння, що привозили іспанці з Америки, потрапляло й до Франції. Пристрасть прикрашати свій одяг, голову, руки чудовими творами не лише італійських чи іспанських, але й французьких ювелірів була властива французьким феодалам не менше, ніж усім іншим. Спосіб життя двору заохочував усе це, і навіть провінційні дворяни-католики прагнули наслідувати придворних. На тлі справжньої чи удаваної розкоші костюм гугенотів, послідовників швейцарського реформатора католицької церкви Кальвіна, здавався простим і скромним. Гугеноти уникали носити одяг яскравих кольорів, задовольнялися скромним оздобленням. Іспанський плоєний комір для гугенотів був «диявольським» винаходом. Костюми рядових учасників цього масового руху, серед яких було багато буржуазії, ремісників і селян, відзначалися великою скромністю.